Будь-якому господарю свійської тварини знайома ситуація, коли вихованець відмовляється від свого корму і починає випрошувати людську їжу. Причин такої поведінки може бути кілька.
Докладніше про те, чому домашні коти та собаки відмовляються від корму і хочуть людської їжі, читайте в нашому матеріалі.
1. Потреба різноманітності
Кішки та собаки, як і люди, можуть втомлюватися від одноманітної їжі та хотіти різноманітності. Якщо вихованець постійно отримує той самий корм, він може почати шукати нові смаки.
Щоб уникнути цієї проблеми, можна періодично змінювати корм або додавати до нього нові інгредієнти, наприклад, овочі, фрукти чи м'ясо. Також можна спробувати давати вихованцю ласощі, але в помірних кількостях.
2. Виховання
Якщо господарі часто балують вихованців людською їжею, вони можуть звикнути до цього і відмовлятися від свого корму. У такому разі вихованець починає сприймати людську їжу як більш ласу та корисну.
Щоб уникнути цього, необхідно суворо дотримуватися режиму годування і не давати вихованцю людську їжу, окрім особливих випадків.
3. Залежність від їжі господарів
Якщо вихованець отримує їжу від господаря, він може побачити свого господаря як джерело їжі та намагатися попросити у нього їжу. У такому разі вихованець може почати випрошувати їжу навіть тоді, коли він не голодний.
Щоб уникнути цієї проблеми, необхідно не піддаватися на прохання вихованця та давати йому їжу лише у встановлений час.
Що робити, якщо вихованець відмовляється від їжі
Спробуйте змінити корм чи додати вітаміни до раціону тварини. Є також різні ароматні соуси, які роблять будь-яку їжу більш привабливою для котів та собак, на кшталт спеціалізованого печінкового соусу. Якщо вихованець відмовляється від їжі протягом тривалого часу, необхідно звернутися до ветеринара. Це може бути ознакою захворювання.
В інших випадках необхідно з'ясувати причину відмови від їжі та вжити відповідних заходів.
Раніше "Стіна" інформувала, коли потрібно вакцинувати собаку.
Нагадуємо, як зрозуміти, що у кота завелися глисти і чи можуть вони передатися людям.
